Похожие посты:

Тренінг – дресура, тренування чи навчання?

Тренінг – дресура, тренування чи навчання?

Цикл статей про тренінгову діяльність, особливості навчання дітей і дорослих, підвищення кваліфікації персоналу, підходи до організації та проведення тренінгів, тренінгові моделі та унікальні методи і багато іншого, корисного матеріалу.

На сьогодні не існує загальноприйнятого визначення поняття “тренінг”, що призводить до розширеного тлумачення методу і позначення цим терміном найрізноманітніших прийомів, форм, способів і засобів, що використовуються у психологічній практиці.

Термін “Тренінг” (від англ. train, training) має ряд значень:

  • навчання,
  • виховання,
  • підготовка,
  • тренування,
  • дресирування.

Тренінг виник у ХІХ ст. у медицині (як різновид психотерапії), в ХХ ст. набув поширення в професійній освіті (як форма навчання) та практичній психології (як інструмент розвитку людини).

Аналіз загальних словниково- енциклопедичних, спеціальних навчальних і наукових видань, здійснений В.М. Синьовим і М.В. Клімовим, показує, що поняття „тренінг” ще не отримало чіткого визначення. Здебільшого у словниках та енциклопедіях це поняття зовсім відсутнє або тлумачиться дуже загально. Сучасного науково обгрунтованого визначення немає навіть у монографачних і навчальних виданнях, безпосередньо присвячених тренінгу.

Українська радянська енциклопедія взагалі не містить слова тренінг у своєму тезаурусі. Большой энциклопедический словарь розглядає поняття тренінгу лише по відношенню до кінного спорту, як „систему вправ для коней”, рідше: „те ж саме, що тренування”. В свою чергу, поняття „тренування” визначається як „система вправ для отримання чи вдосконалення будь-яких навичок або вмінь”. Отже, у цих визначеннях ключовими словами є „система” і „вправа”.

Враховуючи, що поняття тренінгу має іншомовне походження, а історія його виникнення, розповсюдження та розвитку також має переважно зарубіжну основу, правомірним є використання відповідних іноземних джерел. Оксфордський тлумачний словник англійської мови визначає тренінг як „процес підготовки до спорту або роботи”.

Поняття „тренінг” певною мірою уточнюють спеціальні термінологічні словники та наукові видання. Наприклад, Енциклопедичний соціологічний словник визначає тренінг як спеціальний тренувальний режим; процес набуття навичок та вмінь у будь-якій сфері. „Тренінг соціально-психологічний” визначається як „сукупність методів організації групової взаємодії з метою розвитку особистості і вдосконалення групових відносин”.

Психотерапевтична енциклопедія тлумачить тренінг як сукупність психотерапевтичних, психокорекційних і навчальних методів, спрямованих на розвиток навичок самопізнання та саморегуляції, спілкування і міжперсональної взаємодії, комунікативних та професійних умінь.

Отже, термін „тренінг” використовується для позначення широкого кола методик, що грунтуються на різних теоретичних принципах. Не існує також одностайності у підходах до визначення сутності тренінгу в різних навчальних, методичних і наукових публікаціях.

Наприклад, Ю.Н. Ємельянов визначає тренінг як групу методів розвитку здібностей до навчання й оволодіння будь-яким складним видом діяльності.

Тренінг визначається як спосіб перепрограмування наявної у людини моделі управління поведінкою і діяльністю [Ємельянов Ю.Н., Кузьмін Є.С.]. існує також визначення тренінгу як „...частини запланованої активності організації, спрямованої на удосконалення професійних знань й умінь, або на модифікацію установок і соціального поводження персоналу способами, які пов′язані з цілями організації і вимогами діяльності”.

Г.А. Ковальов відносить соціально-психологічний тренінг до методів активного комплексного соціального навчання.

Л. Петровська розглядає соціально-психологічний тренінг „як засіб впливу, спрямований на розвиток знань, соціальних установок, умінь і досвіду в сфері міжособистісного спілкування”, „засіб розвитку компетентності в спілкуванні”, „засіб психологічного впливу”. На думку Л. Петровської, терміни „активна соціально-психологічна підготовка”, „активне соціальне навчання”, „лабораторний тренінг”, „групи інтенсивного спілкування”, „групи відкритого спілкування”, „перцептивно орієнтований тренінг”, „тренінг чутливості (сенситивності)” є еквівалентами соціально-психологічного тренінгу, мета якого – розвиток компетентності у спілкуванні, її комунікативної, інтерактивної і перцептивної складових.

Б.Д. Паригін розглядає тренінг як один із методів групового консультування, описуючи його як „активне групове навчання навичкам спілкування і життя у суспільстві взагалі: від навчання професійно корисним навичкам до адаптації до нової соціальної ролі з відповідною корекцією „Я – концепції ” і самооцінки”.

Зараз для визначення тренінгу найчастіше використовується термін „психологічний вплив”. В роботах С.І. Макшанова показано, що адекватність даного терміну при визначенні тренінгу як методу можна визнати лише частково: як поняття, що відображає безпосередньо процес руху інформації від одного учасника взаємодії до іншого. Поняття „вплив” не відображає мету і результат тренінгу, вплив сам по собі не може слугувати ціллю тренінгу і його користувачів, які потребують саме результату. Запропонований С.І. Макшановим термін „спланована зміна” дає можливість описати всю множину явищ, що стосуються динаміки психологічних феноменів людини і групи, відображає процесуальні і продуктивні характеристики тренінгу, підкреслює „суб′єкт - суб′єктний” характер тренінгу, ефективність якого пов′язана з прийняттям відповідальності за те, що відбувається у тренінгу як ведучим його спеціалістом, так і учасником, замовником тренінгу.

У зв′язку з цим пропонується визначити тренінг як багатофункціональний метод спланованих змін психологічних феноменів людини, групи і організації з метою гармонізації професійного і особистісного буття людини.

Центр розвитку особистості "TrainingBOX" пропонує вам пройти навчання, підвищити кваліфікації, розширити сферу компетенцій та створити власні інтелектуальні продукти.

Добавить комментарий

не более 1000 символов (введено: )